наркотики Стародуб БУТИРАТ Butirat

Але, братаны, вам як вам, а мені є що розповісти про свій досвід з наркотиками. Усе почалось звичайно, як у багатьох - з пошуку нових вражень і експериментів. І ось в один прекрасний день мені пощастило придбати справжній заклад бутирки.

Треба сказати, що для мене тоді було новими словами такі поняття, як "герр", "сушняк" і "кура". Та де ж я могла це все дізнатися? Звісно, в бібліотеці! Там у мене в руки потрапили книжки, що вчили про наркотики і їхні наслідки. Так що я належно начиталася перед тим, як купити свою першу закладку.

Бачите, друзі, наркотики - це як двостороння медаль. З одного боку - це кайф, якого не зіпсує ніякий джанки чи кайфолом. Але з іншого - це загроза для здоров'я, яка може перерости в найбільше гірше. Тому треба бути особливо обережними і не допускати зловживань.

Тож, знавши все це, я з радістю знайшла свого "куру". Бо без нього ніяк. Так от, мій курьер був першокласною джангою - завжди приносив все своєчасно і з якісними закладками. І тоді я почала вдоволь кайфоломити.

Так час від часу я зустрічалася з друзями, і ми порівнювали свої закладки. Кому-то були більш сильні, хто-то впав від слабких. Але кожен розумів, що це весь час велика забава і ризик одночасно. Тому ми відчували себе своєрідними героїнарами, які підкоряються закону кайфу.

Але одного разу мені попався сушняк. Подумала, що згорю, бо як виживати без кайфу? Але різні бабки казали, що найкращий лік від сушняку - знайти новий вид наркотиків. І я побачила тут своєчасно ice-o-lator - сорт гашишу.

Але ж в мене жодних зв'язків з коноплею не було. Я знову спробувала відшукати відповідну книжку, але тепер в бібліотеці не було нічого про гашиш. Тоді мені друзі почали допомагати. Вони розповідали свої історії і ділилися знаннями. І ось, я з ваганнями, спробувала новий вид закладки.

Ох, братва, це буві кайфолом! Я відчувала себе ніби у раю. Що я тільки не відчувала тоді - ейфорію, безвагість, глибоку зосередженість. І все це завдяки моєму побаченню в бібліотеці.

Але з часом я зрозуміла, що наркотики - це лише тимчасове щастя, яке може зробити з тебе залежну людину. І деякі з моїх друзів почали потрапляти в справжню клятву героїна. Це було вже надто для мене, якийсь шок. Я добре знала, що такий шлях може лише знищити моє життя.

Тому я вирішила вийти з цього кола. І це було дуже важко. Така жадне бажання повернутися на кайфолом не давало мені спокою. Але хоча і малий, але єдиний вихід з цієї ситуації - змінити своє життя. І я це зробила.

Закидаючи джанки і закладки, я змінила свої звички і друзів. Я почала займатися спортом, пити здорову їжу і займатися чимось корисним. І хоча спочатку було дуже важко, я почуваю себе краще зараз.

Тому, мої друзі, не варто ризикувати своїм життям раді кілька митів задоволення. Є багато інших способів відчути справжнє щастя і радість. Просто треба шукати їх і робити свій вибір мудро.

Так от, як наркоманка, я проїхала цілий шлях від знайомства з наркотиками до врятування від них. І я дуже рада, що це відбулося. Сподіваюся, що моє оповідання допоможе комусь уникнути помилок, які я робила. Бережіть своє здоров'я і своє життя, бо воно єдине у нас є!

Маршрутка 27 снова везет меня по унылым дорогам города. Как обычно, вместе с бардачком наполнились и все мои мысли. Ведь сегодня я вновь решил заняться "бизнесом" и купил закладки. Вздрогнув от мысли о приключениях, я осознал, что времени осталось совсем мало до моей смены в Яндекс Еде. Надеюсь, работа курьером немного скроет мои сомнительные занятия.

Прибыв в место назначения, я быстро зашел в свою "квартиру". Уголок, где я чувствую себя комфортно, где можно насладиться кайфом и забыть обо всех проблемах. На столе уже ожидал меня навороченный набор для использования канюли. Я настороженно подвинулся ближе, не думая о последствиях. Один укол, и я уже облечен во всю красу праздника. Беленький героин медленно сносил с меня все тяжести. Ощущение покоя и радости скрывали в себе неизвестное количество опасности. Но когда я закрыл глаза, мне стало понятно, что сейчас самое время пробить на измену реальность. Галлюцинации проникали в каждую клетку моего тела, словно я стал героем своего собственного фильма. Яндекс Еда была моим спасением от безденежья. Там, в этом заведении, я мог забыть о своих проблемах и не думать о сложностях своей "профессии". Люди, мечтающие о вкусной пище, становились объектами моих походов по городу. Иногда мне казалось, что я сам стал частью этой быстро перемещающейся красоты. Заключив новый заказ, я отправился к своему следующему клиенту. Дорога казалась бесконечной, но я знал, что, как только доставлю заказ, меня ждет следующий кайф. Я окунулся в мир, где всегда можно найти свою марцу. "Быть или не быть?" – вопрос, который никогда не задавался мной. Я выбрал свой путь и готов пойти до конца. Мои друзья в темных улочках всегда помогут мне найти новый крек.

Чёрный

свет окружал меня, когда я вновь оказался в своей "квартире". Мир вокруг терял смысл, меняла свои цвета и формы, словно я стал главным режиссером блестящего фильма. Я кайфовал, никогда не боялся опасностей и не задумывался о своем будущем. Так прошли несколько месяцев. Я продолжал работать курьером, делая свою работу, чтобы оплатить новую порцию закладок. Дни и ночи сливались в одно и те же ощущения, и каждый раз мне хотелось больше. Я находился в постоянном поиске новых ощущений, новых приключений, нового кайфа. Будущее не беспокоило меня, ведь сейчас я жил настоящим. На самом деле, я понимал, что с каждым днем становился связанным все крепче и крепче. Наркотики несли с собой опасности, которые я просто игнорировал. Я понимал, что мне необходимо принять решение, но каждый раз откладывал его на потом. Моя жизнь стала зависеть от того, что я пробиваюся на измену, и когда они не дают мне покоя, я понимаю, что время сделать выбор подошло. Но сегодня я все еще продолжаю кататься по городу в маршрутке 27, испытывая свои последние кайфы. Жизнь курьера в Яндекс Еде и наркотики слились в одно. И я не знаю, где заканчивается одно и начинается другое. Пока я кайфую, мир вокруг меня искажается, и я понимаю, что мне нужно принять решение.